Вы вошли как Гость! Войти

Главная » Интервью » Архив интересных интервью
Максим Коваль: "Я — за українізацію «Динамо"
Источник: http://ukrfootball.in.ua/

Недавній ювіляр (9 грудня голкіперу виповнилося 20 років) розповів про справи минулих днів, сьогодення, особисте повсякденне життя та поділився планами на найближче майбутнє.


"У Лізі чемпіонів просто не пощастило"

- Максиме, пропоную розпочати нашу бесіду з того, що стало інформаційним приводом для неї - мова про ваш ювілей. У без п’яти хвилин 20 років (розмова відбулася сьомого грудня) оцінюєте себе як футболіста молодого та перспективного чи вже, з огляду на кілька сезонів на найвищому рівні, вас уже слід відносити до когорти досвідчених гравців?

- У кожного - своя самооцінка… Можу лише сказати, що мені зарано говорити про якісь досягнення - їх іще фактично немає, все ще, сподіваюся, попереду. Для цього ж треба працювати й працювати.

- Гадаю, вже звикли все життя бути серед наймолодших: починаючи з дитячих футбольних команд, школи, відтак у професіональних клубах…

- Знаєте, в цьому плані ключовий момент - це довіра тренера. Дуже вдячний моїм першим тренерам, котрі завжди вірили в мене та не зважали на вік. Таке ставлення окриляє.

- Зрозуміло. Переходимо до сьогодення. Отже, яким для вас був 2012 рік? Припускаю, в плані особистісно-кар’єрному - успішним, а ось у командному - певне, ні…

- Враження не дуже, бо на першому місці - інтереси колективу, а ми не виконали поставлених перед нами завдань. Щодо особистих успіхів, то мені, звісно, дуже сподобалося бути в команді впродовж Євро. Так, не провів на полі жодної хвилини, але тренувався з видатними футболістами та, загалом, безпосередньо на собі відчував грандіозну атмосферу цього турніру.

- А які ще події, з позитивного боку, можете виокремити?

- Якщо не брати до уваги чемпіонат Європи, то це - Ліга чемпіонів. Коли виходиш на поле, грає гімн цього турніру, відчуваєш невимовні емоції, переповнює просто величезне щастя.

- Емоції такі ж сильні, що й перед вашим лігочемпіонським дебютом із "Аяксом", що відбувся два роки тому?

- Кожен матч - то нові, завжди особливі враження.

- Якщо говорити про нинішню Лігу чемпіонів, то третє місце - реальне відображення нинішнього становища "Динамо" в компанії ПСЖ, "Порту" та загребських одноклубників?

- Розумієте, посеред турніру перебували саме на етапі перебудови. Зміна тренера - завжди процес пристосування до нових умов, і все дуже складно. Беззаперечно, це вплинуло. Загалом же, вважаю, нам елементарно не пощастило - мали достатньо сил, аби вийти до плей-оф.

- Виходить, що в клубі - все нормально, а нинішня кадрова перебудова, на вашу думку, не є критичною необхідністю?

- Якщо відверто, то мені дуже сильно хочеться, щоби "Динамо" було українською командою, щоби грали переважно вітчизняні футболісти. Не хочеться, щоби команда, яка є, можна сказати, надбанням країни, виходила з мізерною кількістю українців у складі. Це - не в образу "Металістові" чи "Шахтареві", котрі іноді в Європі виставляють трьох, а то й менше українців зі стартових хвилин.

- Отож, якщо вже проводити перебудову, то, на вашу думку, акцент слід робити на українізації?


- Так, переконаний, що в Україні є чимало талановитої молоді, якій цілком до снаги принести користь нашому клубові.

- У цьому контексті, мабуть, слід із ностальгією згадати часи Валерія Газзаєва: він, на відміну від Юрія Сьоміна, молоді довіряв…

- Особисто я йому дуже вдячний, адже він не боявся вводити до складу молодих. Газзаєв - великий тренер.

- А які у вас взаємини з легіонерами? На відкритих тренуваннях часто спостерігаю, що в квадратах розминається окремо латиноамериканська діаспора, окремо - африканська, окремо - українська…

- Запевняю, що в нас - єдиний колектив. На полі кожен б’ється, відпрацьовує за свого партнера, а взагалі цілком логічно, що бразильцям комфортніше спілкуватися з бразильцями.

- Євген Хачериді якось сказав, що з-поміж футболістів "Динамо" друзів у найширшому значенні цього слова в нього немає. Серед одноклубників у вас є той, кого можете назвати своїм другом?

- Є, але, якщо чесно, спілкуватися детально на цю тему не хотів би.

- Іще одне питання щодо внутрішньої кухні: Роман Зозуля говорив, що Андрій Шевченко не дуже йшов на контакт із ним, не ділився спогадами про "Мілан" та "Челсі". Розкажіть, які у вас були з ним взаємини?

- З Андрієм Миколайовичем у мене були дружні стосунки, радий, що працював із таким великим футболістом.

- Так зрозумів, що зверталися до нього на ви?

- Та ні, в основному, "Шева-Шева", хоча й іноді - "Андрій Миколайович".

- Засмутилися, коли він вирішив піти в політику?

- Це ж його вибір. Певне, вважав, що так буде краще.

- А які стосунки з Олександром Шовковським? Як в учителя та учня чи рівноправних конкурентів за місце в основі?

- На рівних із ним розмовляти точно не можу, але не сказав би, що існує якась серйозна дистанція.

- А це правда, що ледь не найпершим словом, що його вимовив маленький Максим Коваль було "Шовковський"?

- Так. Можливо, не найперше, але щось подібне до цього (усміхається).

"У "Динамо" не може бути "хі-хі" та "ха-ха"

- Максиме, розумію, що запитання банальне, але поділіться поглядом на ситуацію в "Динамо" під орудою Юрія Сьоміна. Що не вийшло, що пішло не так?

- Не нам це коментувати… Ми, футболісти, отримуємо завдання й робимо все для їхнього виконання. Влаштовує тренер чи ні - справа не наша.

- Блохін змінив ставлення до обов’язків? Усі динамівці ледь не в один голос заговорили про жорсткішу дисципліну.

- Це - однозначно, дисципліна стала суворішою, але, водночас, уважаю це нормальним. У клубі такого рівня, як "Динамо", не може бути якихось "хі-хі" та "ха-ха".

- Перепрошую за відверто провокаційне запитання, але напрошується логічний висновок, що за Сьоміна подібне траплялося?

- Вибачте, але відповідати на нього не буду. Що б там не було, але я поважаю ЮрПалича, й тому…

- Підозрюю, що тренувальний процес у воротарів під керівництвом нового тренера кардинальних змін не зазнав…

- Ні, воротарів ніхто не чіпав. У нас, як мовиться, особлива каста (сміється).

- Іще кажуть, що представники цієї особливої касти, як правило, навіть розумніші за польових партнерів.

- Навіть не знаю…

- Мені Адмір Мехмеді розповідав, що ви з ним товаришуєте - себто в школі англійську добре вчили?

- Тоді, якщо чесно, мінімально, а ось уже потім якось із практикою приходили все кращі навички.

"Додому після дванадцятої не приходжу"

- Максиме, як змінилося ваше життя за ці роки в Києві? Маю на увазі не стільки в професіональному плані - тут усе всі знають, це - на поверхні, а радше в побутовому, життєвому. Можливо, якісь нові звички з’явилися чи щось на кшталт цього?

- У життєвому, мабуть, узагалі нічого не змінилося. Мешкаю з мамою, вона переїхала до Києва, а батько в Запоріжжі залишився. Режим не порушую, пізніше дванадцятої вечора додому не приходжу. Розслабитися, піти десь потанцювати чи щось таке можу дозволити собі лише у відпустці. Щодо футболу, то став серйозніше, ґрунтовніше готуватися до матчів - власне, в "Динамо" інакше неможливо.

- Пам’ятаю, що попервах ви їздили на тренування на метро. Нині вже в підземку не спускаєтеся?

- Чому ж? Іноді буває. Приміром, тижнів зо два авто було на техогляді, таксі вирішив не викликати - сів у метро та швидко й зручно добрався.

- Ще хотів би торкнутися такої теми. Ви - чи не найактивніший користувач Інтернету серед вітчизняних футболістів. Цікаво дізнатися думку вболівальників у соціальних мережах?

- Для мене, все ж таки, на першому, найавторитетнішому місці - думка тренерів. Звісно, в Інтернеті зіштовхуюся з нотками критики різноманітних "доброзичливців". Ось, приміром, після Загреба був один із шквалів невдоволення, але нехай бодай хтось із цих критиканів спробує спіймати той неймовірно слизький м’яч, тоді й говоритимемо.

- До слова, що тоді сталося? Мені здалося, що ви даремно взагалі вийшли з воріт, хоча, звісно, й Тайє Тайво не втримав свого опонента, який вислизнув у нього з-за спини…

- Уплинуло кілька факторів, але найголовніше, що той епізод уже розібрали, відтак цей досвід було засвоєно.

- То критикували тренери за цей момент?

- Не хотів би відповідати на це запитання.

"Були запрошення від західноєвропейських грандів"

- Уже не один рік з’являються чутки щодо вашого ймовірного переходу до стану європейської топ-команди. Були розмови про лондонський "Арсенал", кілька тижнів тому - про "Мілан". Дізнаєтеся про них так само із Всесвітньої Павутини чи, все ж, ці розмови мають під собою певне підґрунтя?

- Дізнаюся від свого агента, він мені пояснює, що є правдою, а що - домисли. Особисто ставлюся до цього спокійно. Який сенс хвилюватися, накручувати себе, якщо вже виступаєш в одному з найтитулованіших, найвеличніших клубів Європи?!

- Розумію, що це інформація - конфіденційна, але все ж: чи була предметна зацікавленість із боку загальновизнаних топ-клубів?

- Агент каже, що була. Називав чотири клуби, але, природно, оприлюднити їх не можу.

- Ваші ідоли, приклади для наслідування - Ікер Касильяс та Ігор Акинфєєв - поки що присвячують усю кар’єру одному клубові. Плануєте піти їхньою стежкою?

- Скажу так: не хочу нікуди йти, в "Динамо" мені все подобається.

- Не лякає, що за останні роки ваша команда, будемо відверті, конкретно відстала від "Шахтаря"? Маю на увазі не лише різницю в графі "очки", а й у всьому іншому…

- Не вважаю, що відстали катастрофічно. У нас змінився тренер, а віднині нехай
"Шахтар" нас боїться ще більше.

- Але погодитеся з тим, що цьогорічне чемпіонство вже, мабуть, втрачене?

- Ми боротимемося до кінця, іноді неможливе стає можливим, тому нехай "гірники" завчасно не розслабляються.

- Андрій Ярмоленко якось зізнався, що не вболіває за "Шахтар" навіть у єврокубках. Ви - аналогічних принципів?

- Переживаю лише за своїх особистих товаришів. Дивлюся "Металіст" - хочу, щоби Саша Горяїнов добре зіграв, у матчах "Шахтаря" тримаю кулаки за Андрія П’ятова.

- Загалом, без зайвих емоцій?

- Хіба що коли "Шахтар" програє, то відчуваю позитивні емоції. Гадаю, вони так само радіють, коли ми зазнаємо невдач у Європі.

- У такому контексті, які ваші взаємини з представниками "гірняцького" табору в збірній? Недавно актуальним був конфлікт між Олександром Шовковським та Ярославом Ракицьким…

- Робочі, професіональні. Разом постійно не ходимо, не цілуємося та не обнімаємося, але колектив усе одно - хороший.

- Максиме, останнє, що хотів би дізнатися: які плани на відпочинок?

- Із дівчиною розійшовся, а тому поїду разом з Владом Калитвинцевим та його коханою в Дубаї, а там невдовзі - новий футбольний рік, нові очікування...

Дата добавления 12/Дек/2012

Регистрация на сайте займет всего несколько секунд.
Подтверждение электронной почты не требуется.
Спасибо!
[ Войти | Регистрация]
сборная Украины динамо Шахтер Металлист динамо киев Андрей Шевченко Днепр Ворскла Артем Милевский Кривбасс Андрей Воронин
Опрос
Кто Вы по отношению к футболу?
КАРТА САЙТА
  • Архив новостей
  • Архив статей
  • Мультимедиа
  • Календарь Премьер-лиги Украины
  • Поиск по сайту
  • Форум
  • Контакты
  • Гостевая
  • Обратная связь

  • Copyright footballpersons.at.ua © 2007-2015
    Использование информации в любой форме допускается только со ссылкой на www.footballpersons.at.ua
    По вопросам размещения рекламы и другим предложениям Вы можете связаться с нами посредством Обратной связи

    Украина онлайн Rambler's Top100 Футбол на Soccer.ru: Новости футбола России и Европы онлайн, Евро кубки и чемпионаты Live